8. ТЕСТОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИЧОК

ВАЛІДНІСТЬ ТЕСТУ (від франц.valid - законність, обґрунтованість, придатність) - відповідність тесту меті та вимогам оцінювання, значимість і корисність висновків (оцінок), зроблених за результатами тестування.

ВЕРИФІКАЦІЯ (від лат. verus - справжній) - перевірка застосовуваної у загальноосвітніх навчальних закладах системи перевірки знань і вмінь (внутрішнього оцінювання) школярів, а саме: рівня компетентності щодо такого оцінювання педагогічного колективу, змісту й форми використовуваних завдань, системи підрахунку балів, дотримання процедури тощо.

ВНУТРІШНЄ ОЦІНЮВАННЯ - оцінювання знань і вмінь школярів, що його здійснюють у межах школи з такою метою:

1) визначення сильних і слабких сторін навчальної роботи школяра, що є частиною навчального процесу і спрямовано на коригування знань та усунення недоліків у вміннях (поточне, формувальне оцінювання);

2) з'ясування рівня навченості школярів певного класу після завершення кожного з етапів навчання: після вивчення теми, розділу чи наприкінці семестру або навчального року (підсумкова атестація);

3) відстежування (моніторинг) результатів навчання певного предмета;

4) звітність школи перед органами, що перевіряють роботу загальноосвітнього навчального закладу.

ДИСТРАКТОРИ (від лат.tractus - низка, протяжність, до якого додано префікс дис- (від лат. dis-), що означає порушення, утруднення, розлад і надає поняттю, до якого додається, негативного або протилежного змісту) - неправильні варіанти відповідей на сформульоване в тестовому завданні запитання, що пропонуються поряд із правильною (або кількома правильними) відповідями. Усі дистрактори мають бути вірогідними та гомогенними (однорідними).

ЗОВНІШНЄ ОЦІНЮВАННЯ - оцінювання знань і вмінь, яке здійснюють поза школою з метою:

1) надання рівню навченості школярів офіційного статусу;

2) для сертифікації з метою визнання опанування випускниками шкільної програми, що веде до відбирання, наприклад, майбутніх студентів ВНЗ.

ІНСТРУМЕНТ ВИМІРЮВАННЯ ЗНАНЬ - засіб, за допомогою якого здійснюють таке вимірювання: диктант або твір для письмової контрольної роботи, зазначені в білеті питання та завдання для проведення усного іспиту; для проведення тестування - тест, що складається з тестових завдань.

КОРЕЛЯЦІЯ (від лат. relatio - відношення, до якого додано латинський префікс ко (со), що означає сумісність, спільність, об'єднання) - співвідношення між балом, отриманим за виконання всього тесту в цілому, та балом за виконання окремого тестового завдання.

МЕТОД ФАСЕТНОГО ДИЗАЙНУ - створення не одного, а відразу кількох варіантів того самого завдання на основі одного елементу змісту. Кожен тестований отримує з фасету тільки один варіант завдань, але всі тестовані виконують однотипні завдання з різними варіантами фасету і з різними відповідями. Застосування фасету дає можливість запобігти списуванню або іншим порушенням під час проведення контролю знань та об'єктивного порівняння тестових балів тестованих.

МОДЕРАЦІЯ (від італ. moderato - помірність, поміркованість) - перегляд здійсненого вчителем будь-якого виду оцінювання знань. Здійснюється консорціумом (групою вчителів того ж загальноосвітнього навчального закладу) або за допомогою зовнішнього експерта (інспектора).

МОНІТОРИНГ (англ. monitoring від лат. monitor - спостережний) ЯКОСТІ ОСВІТИ - система збирання, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан освіти, а також прогнозування її розвитку на підставі одержаних об'єктивних даних (динаміки й тенденцій розвитку); мета М. - вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення рівня якості освіти та ефективності функціонування освітньої галузі. Рівні освітнього моніторингу: міжнародний, національний, регіональний, муніципальний, внутрішкільний, внутрікласний).

НАДІЙНІСТЬ ТЕСТУ - стійкість і точність результатів тестування, що його виконували різні екзаменовані за різних умов. Умови надійності тесту: навчальні досягнення всіх учнів мають перевірятися за допомогою однотипних завдань, зазнавати однакової інтерпретації, бути оціненими за однотипними критеріями.

ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУВАННЯ полягає в ідентифікації його учасників (фіксації кожного екзаменованого) та ототожненні з прізвищем (кодом) кожного екзаменованого його бланку відповідей. Закодовані бланки відповідей після тестування сканують, після комп'ютерної перевірки кожного бланка до виведеної комп'ютером оцінки додають оцінки, виставлені за виконання відкритих тестових завдань (наприклад, складання роздуму), після чого виводять загальну суму балів. Після рейтингування відбувається шкалювання, тобто переведення одержаних кожним, хто тестувався, результатів (балів) у загальноприйняту шкалу оцінювання (шкільну 12-бальну). На сканування, обробку та оголошення результатів витрачають від одного тижня до місяця.

ПОХИБКА - коливання, що впливають на успішність тестування, знижуючи рівень його надійності (хвилювання або втома екзаменованого, незвичні для нього формати завдань тощо). Традиційно організатори тестування обраховують так звану стандартну похибку вимірювання та повідомляють її тим, хто враховуватиме результати тестування (наприклад, при вступі до ВНЗ).

РОЗПОДІЛЬНА ЗДАТНІСТЬ ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ - показник, що зазначає, наскільки вдало певне тестове завдання розрізняє екзаменованих з високим і низьким рівнями знань. Показник може коливатися від -1 до +1. Тестове завдання з розподільним індексом 0 означає, що всі, хто його розв'язував, відповіли однаково (правильно або неправильно), отже, таке тестове завдання не є ефективним.

СЕРТИФІКАЦІЯ (від лат. certus - правильний і facio - роблю) - форма документально підтвердженого підсумкового оцінювання для випускників навчальних закладів, підставою для якого може бути зовнішній або внутрішній іспит.

СКЛАДНІСТЬ ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ визначають за відсотком екзаменованих, які розв'язали його правильно. Індекс 1 (одиниця) означає, що із завданням впоралося 100% тестованих. Тестові завдання класифікують як занадто легке (якщо його правильно виконали 84% екзаменованих), середньої складності (таке, що його виконали від 36% до 84%) та надто складне (виконали від 20% до 36%).

СПЕЦИФІКАЦІЯ (від лат. species - вид, різновид) ТЕСТУ - інформація про тест, що включає перелік його специфічних особливостей: мету проведення; форму проведення (лабораторний, бланковий, "паперовий" чи "комп'ютерний"); перелік компетентностей, елементи яких мають бути ним оцінені; формати тестових завдань; рівень складності тесту; критерії оцінювання; інструктаж для тих, хто проходитиме тестування.

СУБТЕСТИ (лат. префікс sub- означає підпорядкованість, скупчене розміщення чогось) - група тестових завдань, об'єднаних певним форматом.

ТЕСТ (англ. test - випробування) - сукупність тестових завдань, дібраних за певними правилами з метою вимірювання характеристики явища; як метод випробування, крім освіти, застосовують у соціології, медицині тощо.

ТЕСТОЛОГІЯ - розділ педагогічної діагностики, напрям наукових досліджень у галузі теорії та практики вимірювання й оцінювання якісних характеристик, методом вимірювання яких є тестування; існує з 50-х років ХХ ст.

ФАСЕТ - форма запису декількох варіантів одного і того ж завдання.

ФОРМАТИ (від лат. formatіо - утворення, формування) ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ - структура, типи тестових завдань, як-от: тестове завдання множинного вибору з однією правильною відповіддю; з кількома правильними відповідями; на встановлення відповідності; на аналіз взаємозв'язків між твердженням і причиною твердження; на кількісне порівняння та ін. На сьогодні у світі розроблено й апробовано понад 40 форматів тестових завдань.

ЯКІСТЬ ОСВІТИ - відповідність рівня освіти законодавчо затвердженим нормам і стандартам, а також цілям, потребам, умовам соціалізації та конкурентноздатності випускників навчальних закладів на ринку праці.